Читати книгу - "Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України"

Сучасна площа заповідника Асканія-Нова складає 33,3 тис. га, вона включає в себе заповідний степ (ядро), буферну зону та зону типового землекористування. Біологічна різноманітність степових екосистем налічує понад 500 видів вищих рослин і 3000 видів тварин. Багато видів, зниклих за останні два сторіччя на величезних просторах колишніх степів Євразії, тут існують як звичайні: ковила – українська, Лессинга, волосиста, тюльпани скіфський і Шренка, белльовалія сармат, цибуля Регеля, волошка Талієва, зіркоплідник частухоподібний тощо. Залежно від домінування в травостої квітучих видів степ у заповіднику набуває смарагдово-зелених, блакитних, бузкових, жовтих, сріблястих та інших кольорів. Килими з природних кольорів змінюють один одного до середини червня, після чого степ впадає в паузу спокою до вересня.

Над степом весь світловий день улітку ллється пісня степового, польового та сірого жайворонків, б’є перепел, парять лугові луні та степові канюки. Щорічно залітають сюди понад 250 видів птахів – поодинці, десятками або величезними скупченнями в 40, 150 і навіть до 500 тисяч особин. Наявність постійного водоймища в центрі заповідної ділянки – Великого Чапельського поду – привертає величезні скупчення мігруючих водоплавних птахів. Асканія-Нова – один з основних у Північному Причорномор’ї пунктів весняно-осінніх скупчень сірого журавля – до 44 тис. особин, зимівель дрохви – до 2500 особин, білолобого гусака, крижня й багатьох інших видів. У заповіднику живуть і страуси: африканський, південноамериканський, нанду, австралійський ему.

Асканія-Нова

…африканський страус належить до найбільших птахів планети, має вагу до 175 кг? Голова його сягає на висоту 2 м 70 см. Птах протягом тривалого часу може обходитись без води, але за нагоди охоче п’є та купається. Яйце африканського страуса важить 2 кг, а іноді навіть більше. За висновками науковців, страуси в давнину жили на півдні сучасної України, в Азії – до сучасної Монголії.

Із ссавців у степу постійно мешкають борсук, лисиця, вовк, заєць-русак, безліч представників ряду гризунів. Плазуни мають у своєму складі ряд раритетних видів: полоз сарматський, степова гадюка, медянка. У цілому, тваринний світ заповідної території налічує 69 видів, занесених у Червону книгу України, 295 таких, що охороняються Бернською конвенцією, 104 – Боннською конвенцією, 12 занесених у Європейський червоний список.

Асканія-Нова – найстаріший степовий резерват світу, одне з семи природних чудес України, що входить у сотню найвідоміших заповідних територій планети. 1984 р. заповідник Асканія-Нова за рішенням Бюро ЮНЕСКО внесений до списку еталонних територій планети.

Асканія-Нова зробила основний внесок у збереження рідкісного виду – коня Пржевальського, поширення якого в Європі з Монголії почалося 1899 р. саме звідси. 1992 р., після довгої відсутності його в дикій природі, вид було успішно повернено з Асканії-Нова та Голландії до резервату Хустан-Нуру поблизу Улан-Батора.

Заповідник є найбільшим на півдні України еколого-освітнім центром. Почата при Ф. Фальц-Фейні екскурсійна діяльність (у 1909–1910 рр. 2–5 тис. відвідувачів на рік) продовжується. Зараз чисельність екотуристів складає 140 тисяч на рік. Серед низки запропонованих екскурсійних маршрутів найбільшою популярністю користується «Фотосафарі» в кінному екіпажі чи на спеціально обладнаних машинах до стад копитних тварин, що пасуться напіввільно в заповідному степу.

Карпатська гірська система, поряд з Альпами та Балканами, характеризується найбільшою біологічною різноманітністю на європейському континенті. В українській частині Карпат інтенсивне природокористування розпочалося пiзнiше, нiж у Захiдних Карпатах. Завдяки цьому тут на значних площах збереглися дiлянки дикої природи, зокрема унiкальні пралiси. Питання про їх охорону постало ще на початку XX ст., коли було створено кілька лісових резерватів у Чорногорі та Марамороських Альпах для збереження й вiдновлення зникаючих представникiв флори та фауни. Особливо активiзувалася робота вчених щодо охорони природи Українських Карпат пiсля Другої свiтової вiйни. Вже 1949 р. на північних схилах Чорногірського хребта був видiлений цiнний лiсовий масив площею 3,9 тис. га, що його 1955 р. було оголошено заповiдним. Велика увага питанням територiальної охорони природи придiлялась i на Закарпаттi. 1958 р. було створено Угольський лiсовий заказник площею 4600 га, а 1969 р. – Широколужанський флористичний заказник площею 5644 га.

Карпатський біосферний заповідник було створено 1968 р. для збереження унікальних гірських ландшафтів Карпат. Площа заповідника складає 58035,8 га, із них 39485 га надані заповіднику в постійне користування, а 18550,8 га перебувають у його складі без вилучення в землекористувачів. Територія займає 4,53 % Закарпатської області, заповідник рохташований у чотирьох її районах – Рахівському, Тячівському, Хустському та Виноградівському.

Територія заповідника складається з окремих масивів: Чорногірського, Свидовецького, Марамороського, Кузій- Трибушанського, Угольсько-Широколужанського, Долини нарцисів, Чорної гори та Юлівської гори.

Біосферний заповідник охороняє найбільші в Європі ділянки букових і ялиново-букових пралісів, 1111 видів вищих судинних рослин, 1344 видів нижчих рослин, 66 видів ссавців, 189 видів птахів, 9 видів плазунів, 13 видів земноводних, 26 видів риб та понад 15 тисяч видів безхребетних тварин. Чимало з них занесено до Міжнародного Червоного списку, Європейського Червоного списку, Червоної книги України, охороняється міжнародними конвенціями.

Карпатський біосферний заповідник

Унікальні в Чорногірському масиві Карпатського заповідника чисті й мішані смерекові, букові, яворові та ялицеві праліси. Наприклад, в урочищі Товстий Грунь у мішаних смерекових пралісах окремі дерева ялиці сягають 55 м заввишки, до 1,6 м у діаметрі й містять до 35 м3 деревини. Ідучи таким лісом, людина почувається карликом.

Чимало видів тварин зареєстровано в Україні тільки в Чорногорі. Серед хребетних – це татранська нориця, яка донедавна була відома лише